Знов болить мені дуже,
Ой болить, ой болить...
Бо мені небайдуже,
Як наш люд буде жить...
І мені небайдужа
Україна моя,
Й дорога мені дуже
Моя рідна земля...
Серце рветься від болю
За країну свою,
Як не втратити волю
І свободу в бою?..
Зберегти Україну,
Щоб не впала у грязь,
Захистити свободу,
Ворогам сказать: зась!
Все робить по-новому
Для людського добра,
Щоб усьому народу
Додалося тепла...
Оновити всю владу,-
Знизу й аж до верха,
Відновити всю правду,
Жить усім без гріха...
І молюся я Богу,
Й допомоги прошу,-
Здобувать перемогу
І в житті, і в бою...
Зберегла щоб держава
Незалежність свою...
І щоб кожна людина,-
Мала гідність свою...
Щоб роботу всі мали
І нормальну платню,
Їх права захищали,-
В моїм ріднім краю...
За рубіж не тікали,
Не лишали дітей,
Щоб жили й працювали
Для країни й сімей...
І земля наша, й мова
Чарівні, золоті,
Кожна пісня й розмова
Відбувались в теплі...
Я за край свій готова
Все що маю віддать,
Щоб міцніла держава,
Й могла світ здивувать...
Та сьогодні тривога
Мені душу ятрить,
І лише перемога
Мою душу зцілить...
Тому я прошу, люди,-
На дільниці прийдіть,
Вибір правильний всюди,-
Для країни зробіть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832529
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: геометрія