А золото блищить і у тумані,
Бо справді благородний то метал;
Ти щастя не збудуєш на обмані
Й тоді, коли неправедна мета.
Й коли себе на п’єдестал підносиш,
Піднятись хочеш вище над людьми,
Й коли у Бога лиш для себе просиш,
Облуду із очей своїх зніми
Й побачиш: в світі цім ми тільки люди –
Сини і дочки матінки Землі.
Цю істину давайте не забудем,
Людське в собі щоб кожен з нас зберіг.
8.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832519
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Ганна Верес