Краплі дощу, ледь обійнявши мрію,
Чи полетять чи голосно впадуть?
Коли я втримати в обіймах не зумію,
Дощі впадуть, а мрії не минуть …
Десь побіжать своїми каблуками
Такі легкі ударні інструменти.
Малює ніжність поглядом, руками,
Немає рук цих краще диригентів …
От уявіть, у дощ якийсь маестро,
Якесь світило вирветься на сцену,
Щоб на тій сцені в музиці померти,
Та чи йому під силу дощ та клени?!
[i]А тут, озброєні людськими почуттями,
І ощасливлені коханими руками,
І від такої непомірної нестями
Стають усі навколо скрипалями …[/i]
Якщо щасливі, то засвітить сонце,
Як тоскно на душі, забарабанить дощ,
І нотами все списане віконце,
Лиш надто часто ти музик тих не тривож …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832511
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: Дружня рука