Вкривалася ковдрою і просто мовчала,
Ховала проблеми свої у собі.
Від страху тремтіла але не здавалась
Боялась сказати, як складно мені.
Душевно хворіла, ніхто і не бачив
Як тяжко і важко але я іду.
А очі ховала свої в окуляри
В думках себе гріла: «Усе я пройду!»
А я просто жінка не всепереможна
Слабка і безсильна, та це не скажу.
Під ковдру сховаюсь хоча б на хвилинку
Своїм же емоціям дам волю усю.
А далі все знову - тендітна, красива
Попереду йтиму! Не здамсь! Не впаду!
І хоч просто жінка, не всепереможна
Та знаю для кого у світі живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832272
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Romashe4ka