.
Ти спиш?. Ну спи. Доброї ночі,
Не спатимеш – заходь, я буду ждать.
Я хочу так поглянуть в Твої очі.
І Тебе хочу поруч відчувать.
Хочу почуть, як стукає серденько,
Згадать, які на смак Твої вуста.
Хочеться буть з Тобою так близенько,
Таке бажання… але ж дійсність не проста.
Моя містинка біля Тебе не пустує.
ЇЇ давно вже мабуть, інша зайняла.
І тільки вітер за вікном пустує.
В мені ж самотність знову ожила.
Надіялась, байдужість Твоя з льодом скресне,
З полону випустить і почуття зима.
А ТЕ святе і бажане - воскресне.
Та, очевидно, вже його нема.
Але ж було і це мені не снилось.
Боялись мить чарівну відпускать.
Коли тіла наші в знемозі мліли.
Й нам , до безпам»яті, хотілося кохать.
Скільки разів Ти звав мене своєю,
І кожну ніченьку мене хотів.
Аби звивалась у Твоїх руках змією…
Чому ж так швидко час той пролетів?
23.03.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832184
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Валентина Рубан