Любов, ненависть ходять завжди поряд,
Долають разом стежечку життя,
Народжуючи істину у спорі,
Вони є аксіомою буття.
І істина для нас є ця важлива,
Бо біди проростають лиш зі зла,
Тоді вони збирають чорне жниво.
Коли любов несправжньою була.
Нас часто мучить біль від тої правди,
Котра занадто чиста і гірка,
Вважай себе тоді лише порядним,
Коли вона тебе не заляка.
Всі біди на землі і від… любові,
Хоч з нею щастю теж немає меж,
Дароване воно буває Богом,
Й допоки, те ніхто не зна. Але ж?!
5.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832177
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Ганна Верес