Смерть мене не забуде,
як і всіх, хто, нічий...
До падучої згуби,
так,
до останнього блуду
дме муругим з очей...
Вижидає корява!
Щоб обвуглився Гуглом,
наїжачивши пичку,
забулдигався Струджем,
завідюшком петитним...
І-і-і, вважав,
що безсмертний,
ну,
хоча б до весни.
І не знав,
що? Що?! ЩО
Лише до
...найщасливіших
смерть приходить у сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832175
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 09.04.2019
автор: Ицхак Скородинский