Тук-тук,--кує підкови дятел,
Бо в мандри звуть віки діброву.
Димить над видноколом факел
Й багрить дубам кущасті брови.
Весна вчуває трепет лона
Життєплодющої планети,
Земні сповідує канони
Й насправді зна її секрети.
Вже й вись відімкнуто птахами,
Рясніють зграйки чорним просом.
А ми… що діється із нами?
Блукаєм знову «між двох сосен»?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832131
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Valentyna_S