Частина 2 Школа, прогулянка після школи

В  школу  Марія  і  Алех  зайшли  щасливі  життєрадісні.  Обійнявшись  і  попрощавшись  кожен  з  них   пішов  свій  клас.  Алекс  пішов  на  3  поверх,  а  Марія  на  2.  Зайшовши  в  клас  Марія  привіталася  з  всіма  і  сіла  за  парту.  Аж   раптом  до  неї  підійшла  Оксана  і  сказала:
-Привіт  Маріє  як  справи?
-Добре  а  в  тебе?
-Добре  слухай  я  хотіла  тебе  запитати  а  Алекс  сьогодні  дуже  зайнятий  я  хотіла  запросити  його  піти  на  прогулянку  зі  мною?
А  чому  вона  питала   ви  напевно  зрозуміли  тому,  що  він  їй  дуже  подобався.
А  тим  часом  Алекс  теж   зайшов  в  клас  і  поздоровався  з  хлопцями  і  теж  сів  за  своє  місце.  І  до  нього  теж  пілійшов  хлопець  на  ім'я  Сергій,  якому  дуже  подобалася  Марія.  А  тим  часом  Марія  відповіла  на  запитання:
-Вибач  Оксана  але  мій  брат  сьогодні  зайнятий.  Ми  після  школи  йдем  з  мамою  в  гості.  Може  іншим  разом?
-Ясно  гарно  провести  час.
-Ну  не  ображайся  Оксана  підете  ще.  Добре?
-Ні  ні  що  ти   я  не  ображаюся  я  все  розумію.
-Гаразд,  добре.
А  тим  часом  Сергій  запитав  Алекса:
-А  Марія   сьогодні  вільна  я  хотів  з  нею  піти  кудись  після  школи?
-Ні  вибач  вона  сьогодні  зайнята  ми  йдемо  з  мамою  в  гості.  Тому  вибачай.  
-Нічого  все  нормально.  Підемо  іншим  разом.
-Добре.
І  ось  продзвенів  дзвінок  і  почав  урок  в  Марієному  класі.  Першим  урок  завжди  в  понеділок  була  Математика,  яку  Марія  не  дуже  любила,  бо  їхня  вчительна  Лариса  Омелянівна  або  багато  задавала  або  давала  важку  контрольну.  А  ще  вона  любила  говорити,,Ви  нічого  не  хочете  вчити,  що  я  задаю,  Ви  ледарі"  Всі  не  просто  не  любили  всі  її  ненаведіли  за  те,  що  вона  могла  крикнути  через  будь-яку  дрібпицю  і  була  дуже  строга.  Але  сьогодні  на  диво  зайшовши  в  клас  Лариса  Омелянівна  спокійно  привітала  і  сіла  за  вчительський  стіл.  Всі  в  класі  дуже  здивувалися.  А  в  Алекса  першим  уроком  була  Англіська  яку  Алекс  як  Марія  дуже  любив.  Вчилька  з  Англіської  Таїса  Григорівна  хоч  і  була  старшої  жінкою,  але  вчила  вона  чудово.  Вона  старалася,  щоб  всі  зрозуміли  і  запам'ятали  її  предмет.  В  8  класі  вчителька  математики  розпочала  свій  урок.  Цього  разу  вона  розказувала  про  ділення   і  множення  многочленів.  Лариса  Омелянівна  поводила  себе  спокійно  ні  накого  ненакричали.  Вчителька  просто  розказувала  предмет  і  сьогодні  всі  учні  її  уважно  слухали.  А  в  класі  Алекса  Таїса  Григорівна  сьогодні  розказувала  про  Лондон.  І  ось  прозвенів  дзвінок.  В  класі  Марії  вчителька  написала  домашнє  завдання  на  дошці  і  попрощаішись  вийшла  з  класу.  І  таке  саме  було  і  в  класі  брата  Марії.  І  так  проходили  одні  уроки  за  іншими.  Всі  вчителі  були  спокійні  і  задавали  домашнє  завдання.  Коли  продзвенів  дзвінок  з  останнього  дзвоника   Марія  попрощалася  зі  своїми  однокласниками  і  пішла  шукати  Алекса.  Довго  вона  його  не  шукала,  бо  побали  біля  сходів.
-Привіт  братику  як  пройшов  день?
-Супер  а  в  тебе?
-В  мене  добре  може  підем  погулям  доки  в  нас  ще  є  час?
-Ходімо  сказав  Алекс.
І  вони  пішли  погуляти  по  Лондону.  Марія  обожнювала  гуляти  з  братом.  Це  її  веселило.  Та  й  і  Алекс  любив  проводити  час  з  сестрою.  
-Марія  хочеш  морозива?
-Хочу  дуже  хочу.
-Добре  почекай  мене  я  збігаю  куплю  тобі.  Ти  яке  будеш  шоколадне  чи  клубнічне?
-Шоколадне.
-Добре  чекай  я  скоро  повернуся.  
І  Алекс  пішов  за  морозивом,  а  Марія  чекала  на  нього.  Аж  раптом  вона  побачила  дідуся  який  не  міг  дотягнутися  до  своєї  палички.  Марія  швидко  підбігла  і  допомогла  дідусеві  встати  і  подала  йому  його  паличку.
-Дякую  онучко,  що  допомгла  чим  мені  тебе  нагородити?
-Та  ні  дідусю  дякую  мені  нічого  не  потрібно.  Я  була  рада  Вам  допомогти.
-Ні  онучко  так  не  годиться  ти  мені  допомогла  і  я   хочу  тобі  віддячити.  Ось  бери  медальон  за  свою  доброту.
-Дякую  але  не  треба  було  я  вам  просто  так  допомогла.
-Бери,  бери  і  не  ображай  мене.
І  коли  Марія  хотіла  подякувати  за  дідусес  вже  і  слід  простив.  І  тут  повернувся  Алекс  з  двома  порціями  морозива.
-Алес  дивись  який  медальйон  вручив  мені  дідусь  за  те,  що  я  йому  допомогла.  Дивись  який  він  цікавий.
-Медальйон  і  справді  цікавий.
Медальйон  був  дуже  цікавий   спереді  і  зздаді  був  намальований  вогонь.  Сам  медальйон  був  не  дуде  великий  круглої  форми.
-Я  одягну  його  на  шию  і  буду  берегти.
І  Марія  його  одягла.
-Добре  а  тепер  ходімо  поїмо  морозиво.  
Вони  сіла  на  лавочку  і  почали  їсти  морозиво.  Аж  раптом  Алекс  подився  на  годинник  і  сказав:
-Нам  пора  йти,  бо  запізнемось.  Мама  буде  сваритися.  
-Добре  ходім.
І  вони  швиденько   побігли  додому.  Кінець  2  частини

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832092
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2019
автор: Bella America