Ті місця, у яких
ніколи не житимемо,
Куди летять літаки,
у яких немає нас;
Сади і ставки за парканом,
повз який щодня проходимо –
Та куди заходити – зась!
І ті гори далекі, серпанком повиті, на овиді,
За якими, схоже, шляхи
уже
не ті –
Чи здається, чи справді
усе це
бачу
ізнову –
Як бувало у іншім – минулім, прийдешнім – житті...
2019-04-08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832022
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2019
автор: Анно Доміні