БЕЗ ОСТАНКУ

Ніколи  нас  туди  не  занесе,
Там  сніг  лежить  і  там  весни  немає.
Туди  не  побудоване  шосе
І  там  «ніхто  на  нас  не  виглядає»…

Краще  ось  тут,  де  бджоли  у  роях,
Де  пахнуть  липи,  свіжою  пергою.
Де  чути  ніжні  трелі  солов’я,
Де  я  люблю  й  пишаюся  тобою.

Паску  таку,  як  ти,  ніхто  не  спік,
Ти  на  свята  одягнеш  вишиванку.
Люби  мене  і  знай,  що  чоловік,
Тобі  себе  подарить  без  останку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832002
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2019
автор: Віталій Назарук