А я сьогодні бачила лелеку:
Він крилами все небо обіймав.
А він клав хмарини в картотеку,
Бо в небі він високий пост займав.
Лелека сплутав вітрові всі плани,
Ти спробуй кожну хмару упіймай!
А сам летів до сонячної брами,
У синь, де свій початок брав Дунай.
З Дніпра він хоче воду зачерпнути
І полічити хвилі на Десні.
І ка́ча на Тисині завернути,
Щоби зраділа Мати по весні.
А вітер дме, бо сильний і пекучий.
В такий от час, ну спробуй полети.
А люд приземлений і балакучий
Не здатен полетіти до мети.
А люд іде ламати верболози,
Щоб освятити й впхати за скобель.
По Великодню що? Можливі грози?
А будь що буде, коли є рубель.
Літай, лелече, друже мій, високо!
І хай гніздо твоє мине гроза.
Вже притомилось боженькове око:
Важка сльоза з-під вій його сповза...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831927
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2019
автор: Галина Яцків