З пралісів і степів, путівцями таємними — не відшукати,
або з Синьої Сварги, із неба (бо він є і неба творцем),
вийшов славний Сварог про життя у людей розпитати,
статний старець величний з відкритим і світлим лицем.
— Розкажіть мені, рідні нащадки, Онуки Дажбожії,
Як ви творите лад у собі, в Білім Світі, у Всесвіті?
За законами Прави, з Поконами Роду в гармонії,
ви плекаєте мову, як зброю, вклоняючись пам'яті?
Зберегли свою Землю, даровану Світлими Предками,
які Рід весь у Яві зростили на радість у гідності?
Діти Дух ваш в майбутнє своє понесуть із подяками,
чи в чужинців свій хліб зароблятимуть, долею зігнуті?
Чи шануєте Рід свій: старих, слабосилих, на милицях,
поважаєте батька і матір шляхетно і віддано?
Бо я бачив нужденних, калік, які просто на вулицях,
без осель, допомоги, самотні, й подітись їм нікуди.
Стоїте на батьківській Землі, отже й право виборюйте,
бійтесь втратити волю до ратних звитяг, а не ворога.
Не плазуйте і кривдою душу свою не принижуйте.
Недарма вам залишили Спас і знання Роду Вишнього.
Справжні діти Богів, у житті дослухайтеся Совісті,
бережіть свої душі, збагачуйте вчинками чистими,
і пильнуйте серця від сліпої відплати й байдужості.
Вам творити життя у Любові за світочем Істини!
Таня СВІТЛА
04.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831873
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.04.2019
автор: Таня Світла