Народна мудрість сповіщає:
Хто перед Богом завинив,
Того Господь ума лишає,
Бо якби краще учинив.
Тоді без розуму особа
Сама карає вже себе:
У зашморг суне горло й лоба -
Біда так легко не мине.
Ну що тепер, довибирались?
Бо ліньки думати було.
При владі з ким тепер остались?
З якої сторони те ЗЛО ?!
Чи Зло іде від Порошенка,
Що у корупції застряг?
Та з ним його і свита всенька,
А люди гинуть у боях.
Ще досі в нас не посадили
Тих, хто країну обікрав.
В шухлядах справи залишили -
Хто на Майдані убивав.
Військовий злочин не розкрили
По Іловайському котлу.
За що так з нами учинили
І вірить нам тепер кому?
А від Зеленського як прийде
Те Зло в дірявому мішку,
То в яку сторону все піде?
Як відвернуть біду таку?
Він ще не вивчив навіть мови.
Який із нього президент?
Ми що вертаємося знову? -
Це ласий путіну « презент».
За що сьогодні гинуть діти?
Армійців стільки полягло.
Що маєш, Вово, з цим робити?
З твоєї сторони теж зло.
Невже ти думаєш: я знову
У серце прийму «руский мир»,
Пробачу ворога я свого,
З кацапом сяду я за стіл?
Ти навіть , Вово, не надійся.
І Коломойський не спасе.
Хоч головою в землю бийся –
В Європу Україна йде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831864
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2019
автор: Ольга Калина