Їхав козак на війну
З тими ворогами,
Заливши дівчину
Мучитись ночами.
Ой козаче, козаченьку,
Як вона чекатиме,
Як за доленьку твою
Світ вона благатиме!
Бережи себе, козаче,
На війні цій лютій,
Кожен день дівчина плаче,
Що тебе так любить.
Повернись додому ти
Після перемоги -
І не буде плакати
І молити Бога...
Не вберіг себе козак,
В полі бою впавши,
За Вкраїну милую,
Голову поклавши.
Плаче дівчинонька
В саду коло хати,
Плачуть дітоньки малі,
Плачуть батько й мати.
Не плачте, не плачте,
Він ще повернеться
Сизим голубом на тин
І громом озветься.
І не треба каяття
У годину ранню,
Він за вас віддав життя,
Віддав без вагання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831747
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2019
автор: Володимир Мілянчук