Розсічені буттям на "за" та "проти",
Кидаємо образи в гніві ми,
Забувши що і "зе"
й "порохоботи"
Повинні в першу чергу буть людьми.
Дають поради нам персони славні
Хто справжнє зло, а кого обирать,
Самі, насправді, знов злякавшись явно
На свої плечі хрест правління взять.
Січе інакодумця хтось від люті,
А хтось молитву шепче крізь сльозу,
Між них вилазять "гідри" з каламуті
І срібняками душі їх гризуть.
Хтось хоче тільки нове й неспізнане,
Для когось щастя у старім багні,
А ворог підсипа розбрат на рани
І топить нас у жужілі брехні.
Де правда тут - лише Господь наш знає
І за молитву серцю дасть у дар.
Молімося, бо долю обираєм,
Молімося, щоб схибити не дав!
3.04.2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831600
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2019
автор: тарпик