Крижаними крильми доторкнулося небо душі,
Стогне вітер у пустку пташиних молитв, захололих,
Зацвітуть дивним цвітом в окопах дзвінкі спориші,
В них прощання зомліє в сльозах- у краплинах, так голих.
Загорілося небо дитячим засмаглим життям,
Між бажанням, чеканням - навіки відібрана ласко,
Тільки в пам`яті дзвони церковні - засмучений храм,
Мамо, де ти? Сирітська незчитана, втрачена казко.
Недочитаний світ, недоспівана пісня вечірня,
Недопита любов, незціловані Божі вуста,
В них синівська журба, в них кровина святая - дочірня
І розпука болюча у небі, де вічність стрімка...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831580
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 03.04.2019
автор: Леся Утриско