У неї лиш тепла безмежна повінь

І  ця  весна  придумана  для  неї,
І  це  проміння  –  це  її  привіти,
І  вітер  зашукався,  загукався  фею,
Не  вміє  задирака  тихо  порадіти  …
І  пісня  ця  написана  для  неї,
І  радість  в  ній,  і  трішечки  печаль,
Бо  ж  не  буває  пісні  нічиєї,
Чарує  очі  промениста  шаль  …
Упасти  можна  в  урвища  глибокі,
Злетіти  можна  до  самих  вершин,
Цілують  очі,  слів  німих  потоки
Вже  видихають  чари  із  грудей  …
У  неї  лиш  тепла  безмежна  повінь,
Її  обійм  манить  весняна  мить,
Чому  ж  пливеш  кудись  далеко  човен?!
Твоя  любов  замріялась  і  снить    …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831557
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2019
автор: Дружня рука