Ніхто не відчинить для тебе двері,
Не звільнить світ занедбаних думок.
Загубленого бранця у пустелі
Врятує знайдений лиш ним струмок.
Продовжувати йти не всім під силу,
Пояснень в цьому світі не дають.
Щодня доводиться ховати крила,
Зізнаєшся – одразу відірвуть.
Ти маєш зрозуміти божевілля,
Щоб загубитися у натовпі зірок.
Шукаєш, як від світу бути вільним,
Та закривається новий замок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: Юлія Рябенко