Знаєте той момент, коли люди зависають?
•
коли про щось згадали і зависли. поринули в той спогад, відтворили ті емоції. зависли між реальністю і невідомим. знаходяться у просторі.
•
це – хороший момент. це те, що дозволяє нам пережити щось повторно.
•
щось, що не повернеться.
•
не відтвориться знову.
•
думка плавно переносить людину в ту мить, яка була колись важлива, наприклад. що є краще, ніж пережити щось знову, нехай не фізично, але все ж.
•
не розумію тих інших людей, які руйнують цей стан, коли помітять, що хтось "завис". чи то проводять рукою перед очима, чи то гукають.
•
у них немає права. вони не можуть. не можна звертатись до людей, котрі зависли. це їх стан на даний момент.
•
перезапуск.
•
це новий погляд. погляд під іншим кутом. це вдруге пережита мить. і байдуже приємний цей спогад чи ні. вирішувати не нам.
•
не треба "завислого" повертати до реальності. він сам повернеться, коли прийде потрібний час.
•
бо цей стан приходить, коли хоче, і йти має теж тоді, коли захоче. і ніякі инші зовнішні наслідки не мають до цього спонукати. можливо, це той простір, де людина пізнає себе.
•
це важливо, розумієте?
•
я часто перебуваю в такому стані. там добре. там мої друзі, моя невідомість.
•
єдине, що мене дивує, це те що зовні дивимось на конкретний об'єкт, але насправді погляд несфокусований.
•
куди насправді дивимось?
•
у минуле, майбутнє? у спогад, у самих себе?
•
може це і є безкінечність?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831260
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2019
автор: Рія