Їм вклонився жонатий погляд:
нижче вій опустив повіки,
похилився не нижче віку,
як-от вправно каяки „тонуть”.
І подала йому надію
тепло-синього краю раса..
Та приталені викрутаси
після сповіді не вдовіють.
Жарт надибав сюжет для сміху,
себто „молодість у печалі”,
хоч заміжні вуста змовчали..
але це не приносить втіхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83125
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2008
автор: Maribe