Створення непрацездатних систем.
Питання без відповіді.
Ця абсурдна (з точки зору інженера) ситуація в реальному житті зустрічається досить часто.
Почну з дрібних прикладів: в Одесі продавали непрацюючі лампочки. Для чого? Щоб викрути в під'їзді працюючі і замінити на непрацюючі…
Для чого створюють підприємства-одноденки? Для «сірих» операцій, або уникання податків…
Для чого створюються непрацюючі державні структури? Щоб тримати «потрібних» людей і платити незароблену заробітню платню…
Для чого тримати армію та інші силові структури, які не виконують своїх функцій, або виконують неспецифічні їм їм завдання (захищають непрацездатну систему управління)...
Для чого утримувати системи, які не здатні виконувати покладені на них соціальні функції? Наприклад суди, прокуратуру і т. д., які захищають лише себе і власну непрацездатність…
Інший приклад: створення систем з недостатньою кількістю повноважень, або недостатньою чисельністю кадрів? НАБУ — з тими повноваженнями і тою кількістю…
Судова, правоохоронна система з їх неспроможністю (або не бажанням) охопити ту кількість заяв, звернень, які б вона мала відпрацювати…
Верховна рада — з її некомпетентністю, безвідповідальністю і реакційністю, лобіюванням інтересів бізнесу неспроможна приймати необхідні законодавчі акти, і реальними атинародними законами…
Президент — з його особистою безвідповідальністю перед законом, Конституцією, лобіюванням особистих бізнесінтересів, торгівлею національними інтересами і невиконання функцій гаранта Конституції…
Проте ми, громадяни цієї країни утримуємо їх і у нас немає механізмів контролю і впливу на таку ситуацію!!!
Саме відсутність таких механізмів дозволяє таким системам і далі паразитувати, розквітати корупції і безвідповідальності за реальні злочини і зраду національних інтересів.
Ці непрацездатні системи вимушені вибудовувати бегаторівневі системи захисту власного існування від народу, який реально незадоволений таким станом речей. А ці системи захисту знову ж таки утримуються за рахунок державного бюджету і далі погіршують ситуацію. До чергового соціального вибуху.
Сусідні країни, які здебільшого є країнами-конкурентами у світовому ринковому середовищі, не зацікавлені у налагоджені працездатності державних інститутів і непрацездатної системи взагалі. Багато з них зацікавлені в її збереженні і в погіршені ситуації, що надає їм багато переваг перед країною з непрацездатною системою управління.
Тут можна розраховувати лише на власні сили.
Для вирішення цієї проблеми необхідно створити в системі управління незалежної системи тестування і перевірки працездатності, ефективності роботи державних інститутів. Незалежної від державних інститутів. Раз так, то це створити мають або незалежні профспілки, або найвищий з інститутів громадянського суспільства, наприклад Громадська рада старійшин, альтернативний громадський Уряд, Рада громад, громадське НАБУ.
Для цього громадянське суспільство має виказати свою суб'єктність і створити відповідні власні інститути, визначити еталонні показники роботи державних інститутів і мати повноваження рекомендувати або ліквідувати відповідні непрацездатні системи.
Кому потрібен годинник який не працює, або показує невірний час? Автомобіль який не їздить? Зброя, яка може вбити власника? Підводний човен в степах України? Система, яка бреше і краде?
Питань багато — відповідей немає. Немає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831201
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)