Поміж скал діамантове озеро,
Заховало в базальті красу.
Тут проміння виблискує золотом,
Вітри музику тиху несуть.
В любу пору, тут казка малюється,
Пахне хвоя коли тишина.
Кожен вечір картина гаптується,
У той час, як приходить весна.
Приспів:
Подивитись на диво Полісся,
Знов з тобою приїдем сюди…
Бо тут ми залишили, як згадку
На «Парнасі» сердечні сліди.
Тут колись ми зустрілись уперше,
Захід сонця дивився на нас.
Острівець, як осідланий вершник,
Кликав , наче просив на Парнас.
В нас ці миті лишились назавжди,
Ми вдивлялись в вечірню красу.
Коли вітер на хвилях загравши,
Одягнув густі трави в росу.
Приспів:
Подивитись на диво Полісся,
Знов з тобою приїдем сюди…
Бо тут ми залишили, як згадку
На «Парнасі» сердечні сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2019
автор: Віталій Назарук