Ми залишаємось такими, як були,
Лиш час-пісок шліфує наші грані.
Добро й любов лікують рани рвані
І проростає молодість в сліди, де йшли.
Ми забираємо з собою усе те,
Що нам приємно згадувати буде,
А також те, що пригодиться людям,
І те, що в кожного в душі святе.
Ми не забудемо ніколи ті роки,
Коли нас переповнювали мрії
І подавали ми усім надії,
І з гордістю дивилися на нас батьки.
…Ми всі лишилися такими, як були -
Не перешкодить цьому ніяка робота,
І свідками цього є старі фото,
Бо ми в душі такі ж, як і колись!
30.03.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831156
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Павло Коваленко