Люблю я осінь… та в мені весна
Вже стільки літ бентежить кров у венах.
Безлистий бубнявіє в грудях сад,
Крізь очі виглядає в світ студений.
Ворушиться у надрах все живе,
І сочаться до сонця перші трави.
Наллється соками земля і позове
Пить солов'їв найвищії октави.
Весна рікою хлюпає в мені -
Яка вона в час повені прекрасна!
Гудуть в волоссі оси і джмелі,
Як квітне сад і пахне п'янко рясно.
Несуть нам весни молоді літа,
Як долі знак, що нам ще жити й жити.
Весній, весно, в мені усе життя -
Лиш восени дозволь в тобі спочити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831134
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2019
автор: Олена Жежук