На курорті у Одесі
Слюсар із села Данило
Покохав блондинку Лесю,
І тут враз їх закрутило…
У любовному романі
Вже літав щасливий Даня:
Поцілунки на лимані,
Страсті звечора до рання!
Радісна була і Леся,
Така лагідна і мила,
Бо жила вона в Одесі,
Простаків з села ловила.
Через тиждень вже Данило
Раптом дуже зажурився,
І став світ йому не милий,
Їсти й пити розучився.
Леся зразу: -Ти голодний
І сердитий, мій хороший…
-Бо на тебе, таку стерву,
Я потратив усі гроші!
Цілував тобі я ручки
І водив до ресторану,
Купив сукню і обручку,
А ти вже з якимось паном!
-Бачиш, милий, - каже Леся,-
Що живу я без зарплати,
Поки тут сезон курортний,
Так я мушу заробляти.
Це у мене така звичка
(І, як бачиш, непогана),-
Цьомнула Данила в личко
І пішла на зустріч з паном.
В роздумах тепер Данило,
І хоч спогади хороші,
Ліпить байку для дружини,
Де поділися всі гроші?
Мусить так переконати,
Щоб не трапилось відмови,
Гривні встигла переслати
Хоч би на квиток додому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831032
Рубрика: Гумореска
дата надходження 30.03.2019
автор: Катерина Собова