Ота весна

Ота  весна...  де  дітися  у  ній?  -  
Пахучий  квіт  торка  душі  щемливо,
Цілунком  серце  стомлене  зігрій,
Мінливо  дихай  -  дихай  нині  мливо.
Смак  кави  навіть  інший  в  пору  цю  
І  світ  не  той...  живий,  чудний  -  так  вічний,
Нема  їй  рівних  -  іншого  взірцю
В  ній  сміх  туману  чисто  -  іронічний.
А  глянеш  -  не  туман,  лишень  димок,
Димок  від  сплесу  берегів  у  річки,
Пелюстка  кожна  -  тисячі  думок,
Вербиця  кожна  -  розмаїті  стрічки.
Бухтява  брунька  -  груди  з  молоком,
Загублений...  надпий  -  зомлій,  зомлій,  
Чарує  світ  Богиня  за  вікном  -  
Така  весна  -  де  дітися  у  ній?..

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830923
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2019
автор: Леся Утриско