Туманом над річкою
розсіялися мрії.
Вогнем вдалині захід
палає низько,
струни душі
обриваючи різко.
Зливовою стіною - сльозою
змиває серця біль,
дороги Життя розмиваючи
зухвало, брудом мерзенного
бездоріжжя.
І тільки,
Силою Волі Людини,
росте зеленню трава,
на схилі його Століття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830896
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2019
автор: Svitlana_Belyakova