Вже квітень дихає у спину,
А в небі сніг - пухкенький хліб,
Пекучий весь, кричить у днину,
Нема рятунку його стіб.
Вкладає гладь рясним наметом,
Знов хрестик білий - дивний знак,
Забився в кут своїм секретом,
А завтра зійде свіжий злак.
Зародить поле - заколосить,
В нім жайвір музику зігра,
Кричить ще зимонька - голосить,
І снігом виткана вся гра.
Десь хрестик шиє, десь мережить,
В тумані вишитий димок,
А гляне сонце... перекрижить -
В нім завтра зацвіте бузок...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830751
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2019
автор: Леся Утриско