Незасіяне батьківське поле,
Залишилось у спадок мені.
Навесні покривається болем,
Невеселі лунають пісні.
Пр: Тату, тату рілля пересохла,
Твоя сіяти просить земля.
Жайворонкову пісню принесли,
Веснянкові клини на поля…
Я не хочу, щоб поле чекало,
Бур’янами покрились поля,
Все з цієї землі починалось,
Це свята для родини земля.
Мрію лише засіяти поле,
Для онуків цей буде врожай.
Певно наша так склалася доля,
Що родити повинен наш край.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830655
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 27.03.2019
автор: Віталій Назарук