Виткала стежину
Веснонька до гаю,
Де колишуть тишу
Птахи-пісняри.
Зацвіла ожина,
Співи не втихають.
Вітер ледве дише.
Сонечко – згори.
Бігло по стежині
Й літечко до ставу,
Сонцем напоїло
Квіти і плоди.
Відцвіла ожина,
Синьоока стала,
Ловить за коліна
Тих, хто йде сюди.
Заблукала й осінь
В дивну ту стежину,
Чарами впивалась
Із ранкових трав.
Одяглось у роси
Листячко ожини,
Ягід не ховало,
Щоби хтось зібрав.
18.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830546
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2019
автор: Ганна Верес