Ми можемо не вірити в майбутнє,
На зло іти постійно не туди.
Але щось в нас не зламане, могутнє,
Не впустить з рук потрібної вузди.
Качає знов від борту і до борту,
Водою б'є солоною в лице.
Такі шторми не снилися і чорту,
Бо курку тут породжує яйце.
Світогляд - лусь, і знову в щіпки, втроє
Коли це все спокійно одійде?
На ґрунті ми гребемо у каное,
Закон же тут гвалтує і краде.
А може це - забава інтелекту:
Тенет не рвать, а в часі грозовім
Знайти найменування для проекту,
І вчитись жити в світі повним змін?
P.S. Працювати з тим, що є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830404
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2019
автор: Андрій Конопко