забери мене звідси, я прошу тебе, якнайдалі
від знайомих провулків, кав'ярень, високих мостів
від дощів і від сонця, від парків пахучих весняних
і від всього, що схоже хоча б на краплинку на Львів
забери мене від тротуарів у чорній бруківці
і від сміху дітей за залитим промінням вікном
я втечу на край світу, сидітиму там на долівці
у покинутій хаті і питиму чай та вино
я втечу за моря, океан пропливу одним махом
зістрибну прямо в урвище й очі собі не зав'яжу
пролечу через гори підбитим з одним крилом птахом
і нікому-нікому про втечу свою не розкажу
я купатимусь під водоспадом в лісах Амазонки
і лежатиму в затінку снів віковічних дерев
і дивитимусь фільм крізь блакитне вікно ополонки
забери мене тільки від цих ненормальних людей
24.03.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830361
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2019
автор: blackberry_poems