Скрізь чути про глобальне потепління,
Не можу вірити в обнадійливу імпрезу.
Гидливо, як дефіцит природнього газу,
Починаються за градуси тепла гоніння.
Потрібно посідати пристойне терпіння
Здолати пекельності холодність заразу.
Вернутись лижником вмить на турбазу,
Навкруги змороженої природи явління.
Не легко дихати при простенькій ході,
Нема бажань спостерігати морозу тріск,
Йому пручаються навіть юнаки молоді.
Надія тішить душу втратить холод тиск,
Гріють лице промінчики сонечка золоті,
Почуєм невдовзі льодоходу рікою писк.
(Сонет)
26 січня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830266
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 24.03.2019
автор: Володимир Кепич