РОКИ ЗОЗУЛІ

Нова  звучить  мелодія  в  душі,
Вона  напевно  в  мене  не  остання.
Минули  більше  я  не  ворушив,
Бо  стрів  уперше  я  своє  кохання.

Нам  не  змовкали  птахи  цілу  ніч,
Несли  на  крилах  пісню  незнайому.
Просило  серце,  линув  з  неба  клич,
Щоб  я  тебе  не  відпускав  додому.

Палають  руки,  серце  у  вогні,
Не  можу  відвести  від  тебе  очі.
Пахнуть  любистком  коси  чарівні,
Що  запах  щастя  нам  обом  пророчать.

Йдемо  по  росах  -  стелиться  туман,
Мов  береги,  нас  кладка  поєднала.
Ранок  в  серпанку  нам  писав    роман,
Роки  на  двох  зозуленька  кувала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2019
автор: Віталій Назарук