1. “Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода”.
2. “Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати”.
3. “Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!”.
4. “Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди”.
5. “Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати”.
6. “Хто починає з втрати незалежності суджень, кінчає втратою сил душевних”.
7. “Лицемірство й обман ніколи не сміються, а завжди надягають машкару поважності”.
8. “Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й відповіді”.
9. “Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ. Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?”
10. “А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ”.
11. “Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина”.
Підпис українського письменника Павла Загребельного (1924–2009)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830193
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2019
автор: Svitlana_Belyakova