Зібралися біля клубу,
Хлопці та дівчата.
Звучала музика повсюду,
У вечері потанцювати.
В коло встали всі разом,
Викрутаси виробляли.
Весело усім було,
Потім в парах закружляли.
Ось перша зірка зійшла,
Сріблястий місяць показався.
Стояла лише пара одна,
Петро до Янки залицявся.
Запросив пізніш до танцю,
Повільна музика звучала.
Зніяковіла якось Янка,
Йому на вухо щось сказала.
Був наполегливим Петро,
Все дівці руку подавав.
Що далі там було,
Ніхто про те не знав.
Погодилась згодом Янка,
Із парубком затанцювати.
-Ох, ямка, ох, ямка...
Продовжувала кутильгати.
-А я ямку обійду,-
Зауважив їй Петро.
-До тебе, люба, підійду!-
Усім смішно там було.
Повільно пара танцювала,
У неї одна нога коротша.
У нього в коліні не згиналась,
Удвох чимось похожі.
Давно музика не грала,
Закоханим того не чутно.
Вона на ямах спотикалась,
Він тягав ногу, шепотячи на вухо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830166
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2019
автор: Валентина Ярошенко