Приснився бабі сон,
Перед Новим роком.
Із подарунками стояв мішок,
Розв"язала ненароком.
Заглянула у середину,
Аж очі заблищали.
Серцю не було зупину,
І Господа згадала.
Подарунків так багато,
На колір і на смак.
Та один, про що казати,
Наче меч серед козак.
Вислухав уважно дід,
Той сон про диво-меч.
Подумав він як слід,
Згадав і про своє.
-То мій! - сказав він бабі,
У відповідь, почув смішок.
- Послухай любий, бебі,
Твоїм зав"язаний мішок.
Свій сон дід розповів пізніше,
Йому наснилася ялинка.
Став і настрій веселішим,
Прикрасою були корзинки.
А угорі неначе зірка,
Яскравим полум"ям палала.
Заполонила вона діда,
Аж подих переймало.
- Корзинка то була моя,
Чоловіки нею милувалась.
Вона у мене мов жива,
Одним поглядом з"їдали.
-Ні!- заперечив вмить старий,-
Ти дуже помилялась.
Велетня мав я молодим,
Ялинка у твоїй стояла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830019
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2019
автор: Валентина Ярошенко