Маркуші – мальовниче село
Ув об’єднаній нині громаді.
Ще здавен знамените воно
Садівництвом і цьому всі раді.
Покоління живуть трударів -
Це нащадки Марка. І родини:
Полтораків, Зубрилів, Д’ячуків
Спадкоємці ще славлять щоднини.
Бесараби жили, Іщуки
Де Глибока Долина текла.
Ці урочища всі крізь віки
Збереглися навколо села.
Завітайте до цього села
Й вам покажуть старенькії люди,
Де в них Хутір, Дубина була,
Як пройти у Назарові Руди.
А які тут буяли садки...
Мабуть, кращі на всім білім світі.
Чепурненькі виднілись хатки,
Що купались в вишневому цвіті.
Бевзо жив тут колись, був - бджільник,
Як про майстра розносилась слава.
Той талант не пропав і не зник,
Бо нащадки продовжують справу.
Працювати в садових полях
В Маркуші звідусіль їдуть люди,
Бо така тут родюча земля -
Смак ягід наших знають усюди.
Щоб село і надалі жило
Ми заступництва в Бога попросим.
Приїзджайте у наше село,
На солодку гостину вас просим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830016
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2019
автор: Ольга Калина