Зараз я піду, щоб ніколи не повернутися,
Щоб залишити усе, як є.
Знаєш, про що мріяла, не судилося збутися,
Невблаганний час нас двох проп'є...
Квіти не зів'януть і сонечко не відвернеться,
Все продовжиться на цій землі,
Тільки те, що втратила, вимете геть хурделиця
По слідах моїх безумств в селі...
Зараз я піду, щоб ніколи не повернутися,
Не питай про відчуття жалю.
Серденько не камінь, твоєї просить присутності,
Бо напевно, я тебе люблю...
Музика звучатиме, люди знов танцюватимуть,
І мине день, і настане ніч.
Іншого цілуючи, совість заїм цукатами,
Вже заміжня я - у цьому річ!
Зараз я піду, щоб ніколи не повернутися,
За порогом НЕ МОЄ життя.
В темні окуляри сховаю біль й там десь в нутрощах
Не метелики - вовків виття!
Хочеш, зупини, дай шанс виправити цю помилку,
Небеса, благословіть цю мить!
Віриш, я прощаюсь, та тільки за твоїм покликом
На край світу утечу! Візьми.
Зараз я піду, щоб ніколи не повернутися...
22.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2019
автор: Амідала Саудаде