Народжує жінка,
Щороку дитину.
А надхнення таке звідки,
Є якась причина?
Може любить так дітей?
Пестить чоловіка?
Подобає той процес,
Чарівниця- квітка.
Хата у них замала,
Де всім розміститись?
Як зростає дітвора,
У великій свиті?
Половина в дитсадку,
Половина в школі.
Мама сидить у парку,
Виглядає Колю.
Закохалася вона,
Душа пламеніє.
В кафе випили вина,
В сексі тіло Ніни.
Вдома порядку нема,
Повернуться діти.
То вагітна знов вона,
Хто зготує їсти?
Закотять всі рукава,
Приберуть уміло.
Є для того дітвора,
Звичне їм те діло.
Завелике щастя,
Народить дитину.
Та не всім вдається,
Мати донечку чи сина.
Нехай же тії мами,
Що родять без зупину.
Не пакують їх тюками,
А несуть відповідальність -
За кожну дитину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829885
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2019
автор: Валентина Ярошенко