Не блукаю по клавішах пальцями,
Воджу поглядом наче рукою,
Тільки поглядом, тільки поглядом
Розмовляю так я з тобою.
Стали дві ноти коханцями.
І своєю весняною грою,
І мінорно-мажорними танцями
Заступили чуже стіною.
Стали ноти наче посланцями,
Обступили, з’єднали собою.
Були наче у ночі бранцями,
Потонули у цім з головою.
Не блукаю по клавішах пальцями,
Оминаю швидкою ходою,
Із свого у чуже вигнанцями
Посварилися між собою …
Стали наче якимись старцями
Двоє з чужою любов'ю.
Позичальники з роботодавцями
Заступили весь світ собою ….
Чи по іншому: не будемо бранцями.
Утекли у своє «двоє».
А їх обізвали поганцями
Ті, що згубили своє …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829809
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2019
автор: Дружня рука