Лиш передрання, не святковий настрій,
Зоря здіймає крила золочена.
Тебе чекаю, знову скажеш:
– Здраствуй,
Привіт, моя від Бога наречена.
В душі десь нотки з’являться веселі,
Коли ти тіло обів’єш руками.
І стане тепло, затишно в оселі,
Впаде на ложе щастя пелюстками.
Ми будемо в нірвані, поза часом,
Коли до губ торкнуться ніжно губи.
Святе блаженство – просто бути разом,
Я так обожнюю ці миті, любий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829703
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2019
автор: Полісянка