Мої давнії мрії

Мої  давнії  мрії
Відлітають  у  вирій.
Відлітають  і  тануть.
Вже  до  них  не  дістану.
Осінь  крила  стомила.
Вже  піднятись  несила.
Та  ще  крила  тріпочуть,
В  небо  синє  ще  хочу.
Хочу  з  птахами  в  небо.
Не  від  тебе  -  від  себе.
Душу  протяги  сушать.
Душу  гоїти  мушу.
Десь  у  тій  високості
Все  відкрито  і  просто.
Тільки  сонце  і  зорі.
Там  нема  зла  і  горя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829686
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2019
автор: birusa