Закрила би собою я біду
Та відвернула і пожежі й війни,
Нехай вони навіки пропадуть,
Щасливо люди житимуть й спокійно.
Жорстокості позбавила б також,
Засіяла б добром, неначе квітом,
Збила пиху з усіх-усіх вельмож,
Від того весело сміялися би діти.
А сильний допомогу надавав
Постійно слабшому, підтримав та розрадив,
На поміч хворому щоденно поспішав
Той, хто давав клятву Гіпократа.
Якби ж я чарівницею була,
То все це неодмінно би зробила.
Давайте хоча б крихтою тепла
Завжди із ближнім у житті ділитись.
Й не треба буде і чарівників,
Вони нехай зостануться у казці,
Всі до добра зробім хоч крок, будь ласка,
Тоді світлішим стане увесь світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829655
Рубрика: Нарис
дата надходження 19.03.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський