Всьому свій час.
Цей світ іде по колу.
Разом із Сонцем обертається й Земля,
Затягуючи нас
То вгору, то додолу
І ставлячи то упритул, то віддаля.
Є час, коли
Каміння розкидати
Доводиться навіть на межі,
І є (як у бджоли)
Час камінці збирати,
Долаючи докори байдужі.
Нічого тут не вдієш,
Бо є закон природи:
В природі все вертає на круги своя.
Те, що сам посієш,
Достойне нагороди,
А пожинать плоди – то місія твоя.
17.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829622
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.03.2019
автор: Павло Коваленко