Сніг нарешті зійшов,
Сніг нарешті зійшов,
Чорну землю розкрив -
А на ній целофан,
Наче льоду нарив!
На веснянім зелі,
На житах-пшеницях,
Як загробний посів -
Целофановий прах!
Він упав не з вершин,
А з чиєїсь руки
Намело цих лушпин
На роки, на віки.
Океани-моря
Чи річки-береги -
Скрізь більмо, я мара,
Слід сліпої пурги.
Гори і долини
Целофанять,
За що ж люди
Матір так поганять?!
Целофановий гроб,
Сотворенний людьми...
Від безумства цього
Боже, світ врозуми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Іван Демченко