П'єш гіркий вчорашній чай.
Не малюй й не відчувай,
Що напишеш -- не читай.
Заплющ очі, засинай.
Твоя куртка пахне димом.
Залишайся світлу сином.
Називай себе Максимом.
Сірий попіл з нікотином.
В очах твоїх затихнуть грози,
Й відіб'ється вся краса.
У них любов і щирі сльози.
У них легкі блакитні небеса.
І невимовно тепла осінь,
Яка чомусь усе згаса...
11.03.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829563
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.03.2019
автор: Моряк