Що зі мною не так?
Напевне таки дурак.
Не живу їхніми рамками,
Живу місяцями й світанками .
Живу свіжим подувом вітру,
Не дивлячись сльози витру.
Змішаю холодну палітру,
А вони сто видів спирту.
Шукаю одну, щоб кохала,
Таку, щоб погляд читала,
Цілувала б втомлені очі,
Ті, що плачуть кожної ночі.
І більше нічого не треба,
Лежу горілиць до неба.
Слухаю музику гаю,
Й потрохи собі засинаю.
Не живу їхніми рамками,
Живу місяцями й світанками.
Що зі мною не так?
Напевне таки дурак.
08.03.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829562
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Моряк