Моя любов наділяє владою– щедро і необачно.
І саме з того часу ти маєш право на все…
Я блукаю в тобі – єдиному,давно зачаровано- вдячна
Хоч вуста твої - тьмарять розум, а ніжність печаль несе
Я – думка твоя неслухняна , що вибилась з ряду чіткого,
В океані людей густому - принадна тобі течія,
Твоє єдине доречно таємне сказане слово -
Пошепки, крізь обійми пестливе моє ім’я .
Во ім’я втрат і припущень,що стались в звичному колі
Відновимо дивні мотиви, забуті, здається, давно -
І поповнять лави щасливих несамовитих двоє,
І збуриться новим Гольфстрімом темне холодне дно.
© Олена Зінченко18.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829477
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Zinthenko Olena